Інтерв’ю із Anna Voitiuk від 15.06.2023
— Розкажіть звідки ви, та чим займаєтесь.
"Я зі Львова, все життя живу і працюю тут. Займаюся станковою графікою, моя техніка це офорт".
— З чого почалася ваша історія митця?
"Мабуть, вона почалася з першого мого малюнку в житті, у рік і 10 місяців, коли тато дав мені ручку, я подивилася у вікно, побачила як летять ворони (це була зима) і намалювала лінії, сказавши, що то ворони. З того часу не припиняю надихатися тваринним світом і перетворювати образи у свої роботи".
— На чому ви зазвичай малюєте?
"Я створюю офорти, тому малюю голкою на мідних чи латунних пластинах. Зрідка малюю на папері, але це завжди ручна графіка, мене відштовхує діджитал.
Я завжди роблю дуже поверховий ескіз, просто розкидаю по плямах. Прошу батька вирізати і відшліфувати для мене пластину і починаю працювати на ній. Я не малюю детальні ескізи, бо хочу зберігати легкість та імпровізувати на готовій роботі і не хочу перетворитися у ремісника".
Я завжди роблю дуже поверховий ескіз, просто розкидаю по плямах. Прошу батька вирізати і відшліфувати для мене пластину і починаю працювати на ній. Я не малюю детальні ескізи, бо хочу зберігати легкість та імпровізувати на готовій роботі і не хочу перетворитися у ремісника".
— Чи важливо для вас натхнення, чи це зайве?
"Найбільше з усього процесу створення робіт я люблю вигадувати нові. Коли в моїй голові народжується нова робота, в мене виникає міні-ейфорія, тому я думаю це якраз воно (натхнення). Для мене воно дуже важливе. Я можу сидіти-читати, або йти-їхати по вулиці, побачити якийсь образ, якусь собаку чи квітку, і це запустить ланцюжок асоціацій чи спогадів з дитинства, якихось філософських роздумів. І обов'язково я додам в роботу хоча б дрібку гумору (якщо звісно тема доречна), бо найбільше в житті я люблю посміятися і ще смачно поїсти".
— Які митці вас надихають?
"Найбільше мене надихають діти та наївні художники примітивісти, як от Марія Примаченко, Никифор Дровняк чи Поліна Райко. Те, що її будинок затоплений через підрив росіянами ГЕС для мене особиста трагедія. Також надихає український авангард 1910-30 років".
— Яким ви запам'ятали 24.02.2022?
"Я пам'ятаю тільки тремтіння у тілі".
— Що саме війна змінила у вашому житті?
"Цього я ще не можу сказати, бо я знаходжуся в процесі її проживання, але в майбутньому я зможу відрефлексувати всі зміни і деталі".
— Що будете робити, коли почуєте слово "Перемога!"?
"Вчитися жити у абсолютно новій реальності".
— Якби сьогодні вам запропонували змінити одну річ: будь-що, — то що саме ви б змінили?
"Якщо у своєму житті, то не вступала би у вищий навчальний заклад. Якщо глобально, замість росії ─ океан. У нас би була чудова берегова лінія".
0 Коментарі