Інтерв’ю із Artem Gusev від 16.01.2023
─ Розкажіть звідки ви, та чим займаєтесь.
"Сам я з Полтави, зараз живу в Києві. Маю художню освіту, архітектор, а творчий шлях привів мене до графічного дизайну і логотипів. Потім був брендинг, реклама, арт дирекшен і в результаті все це привело до креативного дирекшену, бо все навколо це креатив. В цей час я займаюся всім потроху, в чому маю експертизу, дизайном особливо".
─ З чого почалася ваша історія митця?
"Я не відчуваю себе митцем, скоріше комунікаційником. Поєднання творчості і комунікацій мене приваблювало найбільше, як можливість творчо висловитись про щось, донести думку. Це бажання і обставини призвели до того, що я почав “говорити” своїми роботами, що думаю. Підхоплювати те, що актуально, висвітлювати певні події, або наративи. Тому зараз я постійно комунікую своїми роботами, щоб підтримати себе в першу чергу та інших у нашій спільній боротьбі".
─ На чому ви зазвичай малюєте?
"В основному я малюю на ноутбуці. Переважно це вектор, але буває і в растрі роблю колажі. Вектор дає можливість просто і швидко висловити думку. Загалом мені подобається графічний мінімалізм, думаю це мій “логотипний” бекграунд віддзеркалюється. А растрові колажі — це рекламний. Є бажання спробувати щось інше, типу ручної графіки, але питання чи буде це релевантно моєму профілю. Побачимо"
─ Чи важливо для вас натхнення, чи це зайве?
"Я б назвав це “бажанням”, бо мені не треба їхати на море, щоб знайти натхнення. Якщо є бажання і можливість, щось відобразити — починаю шукати певну думку і її графічне відображення. Цей навик, до речі, посилився під час війни. Сидячи в підвалі під час тривоги, можна генерувати ідеї, якщо сфокусуватися. Особливо мені це допомагає відволіктися. Але іноді звичайно інформаціний фон, або події заганяють в кут, тоді треба себе витягувати. Можливо це і є натхнення - той емоційний фон, який потрібен для початку роботи".
─ Які митці вас надихають?
"Зараз я часто слідкую за митцями, які займаються такою ж воєнною арт-комунікацію — Микола Коваленко, Олександр Грєхов, Микита Тітов, Дмитро Сімонов. Також за ілюстраторами — Нато Мікеладзе, Марія Кінович, Анна Сарвіра, Іра Валле, Сергій Майдуков та іншими. Слідкую за публікаціями Telegraf design. Іноземних авторів в моєму полі зору зараз менше, але продовжують надихати роботи Noma Bar, Malika Favre".
─ Яким ви запам'ятали 24.02.2022?
"Вибухами та іграшкою-антистресом в руках. Мій туристичний рюкзак, разом з усім обладнанням для походів в гори, став тривожним. Спочатку ми ходили в підвал нашого будинку, але врешті-решт виїхали за місто, де і ховалися перші місяці війни. 26-го ракета прилетіла в наш район. Добре пам'ятаю цінність всього в перші місяці. Як випікали хліб в темряві, бо не було змоги купити і як їли вафлі по одній в день. Я взяв з собою ноутбук, але інтернету не було нормального, тому постійно використовував весь мобільний інтернет, коли малював. Налагодив свою роботу так, щоб намалювати все одразу в голові, а потім тільки перенести в графіку і відправити. Як у комунікаційника, перший час було дуже багато роботи — інфографіки, дизайни, пропаганда. Я навіть не міг спати, бо постійно в голові візуалізував якісь ідеї і меседжі. Записував в нотатки, а на наступний день малював"
─ Що саме війна змінила у вашому житті?
"Все. В першу чергу ставлення до самого життя. Мене війна зачепила не сильно, в порівнянні з іншими людьми, які були в окупації, або знаходяться досі. Змінились цінності, пріоритети, задачі... У нас в сім'ї з'явився термін “жити життя” ─ це не відкладати нічого на потім, робити те, що хочеш, їсти, що хочеш, казати все, що думаєш. Це стало можливим завдяки всім нам та силам оборони".
─ Що будете робити, коли почуєте слово "Перемога!"?
"Сяду на диван, видихну, обійму дружину, поглажу кота, намалюю “переможний” постер і піду святкувати перемогу з думкою, що боротьба тільки почалася".
─ Якщо б сьогодні вам запропонували змінити одну річ: будь-що, — то що саме ви б змінили?
"Історично розділив би росію на велику кількість окремих територіальних утворень"
0 Коментарі