helena_phoenixx_1

helena_phoenixx_2

helena_phoenixx_3

Інтерв’ю із helena_phoenixx від 19.09.2022

─ Розкажіть звідки ви, та чим займаєтесь.

 ─ Я з Києва, звуть Олена або Helena_Phoenixx в інстаграм. Займаюсь багатьма речами як психолог і як художник. Зараз створюю настільні психологічні ігри та працюю над власною книгою з власними ж ілюстраціями. 

 ─ З чого почалася ваша історія митця? 

 ─ З любові до карикатур і шаржів. Після школи я вирішила, що нічого особливо не вмію робити, крім малювання карикатур. Намалювала десь штук 20 і пішла по газетам і журналам. В одній газеті запропонували співпрацювати. Карикатури - це першій мій заробіток як митця. 

 ─ На чому ви зазвичай малюєте? 

 ─ Я більше люблю малювати у скетчбуках, їх можна носити з собою. І на склейках. Я люблю малювати традиційними матеріалами, особливо змішаними техніками.

 ─ Чи важливо для вас натхнення, чи це зайве? 

 ─ У моєму випадку малювання - це щось дуже потрібне, настільки, що я не можу довго не малювати. Чи можна це назвати натхненням? Ні. Мабуть, це потреба. 

 ─ Які митці вас надихають? 

 ─ Найбільше - шаржисти та карикатуристи, а ще комікси. У мене проявляється стиль карикатуриста навіть тоді, коли я малюю зовсім не карикатури.

 ─ Оскільки тема проєкту пов’язана із війною, тож я запитаю декілька питань і у цьому напрямку. Яким ви запам'ятали 24.02.2022? 

 ─ В ранці 24.02. прокинулася від вибуху десь о 5 - 6 годині. Снаряд потрапив у будівлю навпроти, спалахнула блискавка на все небо і посипалося вікно. Одразу прийшло розуміння - Війна! Вірити не хотілося, але коли повторно пролунало ще кілька вибухів і сирена, це вже був факт, який прийшлося прийняти. 

 ─ Що саме війна змінила у вашому житті? 

 ─ Вона змінила життя.
По-перше, розуміння, що ти не знаєш, як виживати в таких умовах і як діяти. Робили ми що-небудь? Ні, бо не знали, що робити. Просто чекали, що буде далі. Саме прийняття, що ти не знаєш, що робити і як виживати дозволяє не панікувати. Скоріше паніка виникає тоді, коли намагаєшся вижити. Розуміння, що ти взагалі не вмієш виживати під час війни, як не дивно, дає можливість заспокоїтися і робити прості побутові речі. 
Приймаєш страх.
Не втікаєш від нього. Бо мої батьки старенькі, вони не можуть бігти до сховища і ти знаходишся поруч про всяк випадок, з думкою, що якщо ракета втрапить і якимось дивом усі залишаться живі, зможеш допомогти іншим вибратися. Я думаю, що багато залишилось тих, хто не міг ходити у сховища і був удома. За перші місяці навчилась по звуку визначати, куди летить ракета, у який бік і звідки, наскільки це безпечно. Було декілька разів дуже поряд.
Втратила дуже близьких людей, але не дозволила собі сліз. Бо це була б скоріше істерика, яку складно зупинити. Це можна дозволити собі, коли ти у безпеці, але втрачати сили наразі, коли вони потрібні, це вже неможлива розкіш. 
Працювала психологом-волонтером, але це було складно, бо не почувала себе в безпеці, постійно чули сирени та ракети. Перестала давати допомогу, коли погіршилося здоров'я і довелось займатися лише ним.
Втратила роботу. І в пошуці нової.

 ─ Що будете робити, коли почуєте слово "Перемога!"?

 ─ Перше ─ це буде полегшення і Пустка.
Далі буде сум за всіма, кого більше з нами немає. І потім буде з'являтися довіра до життя. І тоді прийде радість. А далі плани на майбутнє. А потім вже піднесення і дуже зухвалі плани. І просто Життя.
І обов'язково - зустрітися з усіма близькими, друзями. 

 ─ Якщо б Вам запропонували змінити одну річ: будь-що, то що саме Ви б змінили?

 ─ Я хочу того, чого поки що немає. Вміння телепортуватися )) А так, думаю, світ вже міняється і наперед виходять такі цінності як цінність життя кожної людини. І це важливі зміни. Незалежність людини, цінність її життя та суверенність кожної країни, демократичні цінності. За це заплачено найдорожчим - людським життям. Тому ці цінності потрібно оберігати. Слава  Україні! Героям Слава!