Інтерв’ю із Anastasia Yakovenko від 29.09.2022
─ Розкажіть звідки ви, та чим займаєтесь.
"Вітаю. Мене звати Анастасія, і я родом зі старого міста Переяслава, Київської області. Там народилась і в 15 років поїхала вчитись до Львова, де нині і проживаю.
Займаюсь я улюбленою справою-малюванням. За фахом я живописець-вітражник, графічний дизайнер, але більшість часу я ілюстратор".
─ З чого почалася ваша історія митця?
"Як почала малювати? Завдяки поганій оцінці в щоденнику, я виправила двійку за забуте домашнє, на лебедя на озері. Але мене не сварили, а відвели в художню школу. Також, багато вклав мій дідусь, який подарував велику скриньку можливостей в виді олівців, фломастерів та фарбів".
─ На чому ви зазвичай малюєте?
"Зазвичай я малюю на планшеті в графічних програмах. Давніше це були звичайні олівці і любий листочок, що попадеться. А ще це можуть бути полотна, шарфи, стіни, якісь горшочки, свічки, дерев’яні предмети. Все до чого береться фарба і я можу дотягнутись)"
─ Чи важливо для вас натхнення, чи це зайве?
"Натхнення в моєму розумінні це ІДЕЯ. Якщо нема ідеї ─ нічого путнього не вийде, тому так, натхнення це 80% успіху. Інші 20% ─ це політ, неконтрольовані мазки і спонтанні лінії".
─ Які митці вас надихають?
"У всіх мистецьких творах можна відкопати щось для себе, як не цілу картину то фрагмент, колір. Найбільше це Сальвадор Далі ─ його вихід за рамки розуму і дійсності, володар матерії. З малих років мені ще полюбилась Марія Примаченко ─ її простота і сила кольору, насиченість простими формами, любов до природніх мотивів".
─ Яким ви запам'ятали 24.02.2022?
"24 лютого... В третій годині ночі, мій 2 місячний котик почав мене будити, але я лише за дві години потому дізналась чому… Це був дзвінок за 650 км від моєї мами, зі сльозами, що почалась війна зв'язок різко перервало, і пару хвилин потому оператор не давав можливість додзвонитись. Львівські сирени ще більше нагнітали ситуацію. Ми говорили про це напередодні, але ніхто не вірив що це можливо. Перші хвилини мозок генерував випадкові тези, що треба, як готуватись до оборони, ліки, їжа, бензин, свічки, батарейки, якісь штуки для кота, як забрати родину, подзвонити друзям як вони, куди їхати за кордон якщо все надто погано… З того дня і десь два тижні потому, були включені день напроліт всі новини, на всіх гаджетах, і мови про сон не було".
─ Що саме війна змінила у вашому житті?
"Війна змінила ставлення до росіян. В 14 році ще були варіанти, що є хороші люди, що вони не винні і можна фільтрувати відповідальність. Після Бучі... це не люди, і це прописано в ДНК. Вони всі несуть відповідальність за дії свої, своєї армії, президента. На кордоні має бути велика, 10 метрова стіна, під напругою бажано. Іще одне. Не змінило, але підкріпило, і дало більшу цінність жити кожним днем.
Варто у всьому шукати хороше і радіти малому. Любіть себе і допомагайте іншим. Купіть сосиску собачці і не відмовляйте собі у радостях. Щасливі ви ─ щасливі люди навколо вас. Ніхто не знає що буде завтра , як там буде в наступному житті, але ми живемо сьогодні і це сьогодення дають нам Збройні Сили України, великою ціною".
─ Що будете робити, коли почуєте слово "Перемога!"?
"Цього я ще не знаю) Буду сумувати за сусідською свинкою, яку заб’ють на шашлик:(
Але знаю, що потім ми будемо плідно працювати. Де кінець там і початок, початок відбудови країни, початок нової історії, переосмислення і максимальна віддача свого вкладу в нове майбутнє для людей".
─ Якщо б Вам запропонували змінити одну річ: будь-що, то що саме Ви б змінили?
"Щоб я змінила.. Нічого. При зміні чогось в минулому, ти не прийдеш до теперішнього. Думаєш що міняєш стежку на кращу, але нема гарантій, що на ній було б все легше і без серйозніших проблем. Обходячи калюжу ─ не впадіть в море. Ми ті хто ми є)"
1 Коментарі
Малюнки дуже гарні 😍
ВідповістиВидалити