Інтерв’ю із sowa_ta_kit від 05.05.2023
— Розкажіть звідки ви, та чим займаєтесь.
"Родом з Харківської області, як почалася війна то довелося поїхати в Польщу з сім'єю, але зараз у Львові. За професією я графічний дизайнер".
— З чого почалася ваша історія митця?
"Мій шлях почався з художньої школи де працювала вчителем моя мама. Там я навчилася всім основам малювання, опанувала різні техніки, бо весь мій вільний час після школи я проводила там. Тоді ж почалися мої перші участі в різних мистецьких конкурсах. Пізніше вступила до Харківського художнього училища, там я отримала багато практики в живописі, бо вчилася на художньо-педагогічному факультеті. Відтоді я вже була учасником різних виставок. Але після третього курсу я зрозуміла, що хочу розвиватися далі та опановувати сучасні технології, тож будучи ще на четвертому курсі училища я вже була першокурсницею Харківської академії мистецтв на заочному відділенні факультету графічний дизайн. Заочка мені давала свободу. Я могла навчатися в двох місцях одночасно, в інституті отримувати нову інформацію та навички, що цікавило та розвивало мене, а на парах в училищі я відпочивала, за спокійним і буденним заняттям - малюванням. Після училища мені вже не хотілось бути тільки на заочці, тож пішла працювати. Рік в художній школі з дітками, а далі поїхала в Київ шукати свою першу роботу в напрямку графічний дизайн. З того моменту вже більше трьох років я у графічному дизайні".
— На чому ви зазвичай малюєте?
"Зазвичай останній час я малювала на графічному планшеті, але нещодавно відкрила для себе Ipad тож Procreate тепер мій вірний помічник. Тим паче там можна робити анімацію, а я теж цим цікавлюся доволі таки давно".
— Чи важливо для вас натхнення, чи це зайве?
"Натхнення це звісно добре ─ особливо для особистих проєктів, таких, як ця серія плакатів про мову. Хоча цей проєкт є більш необхідністю я вважаю, і створений після початку повномасштабного вторгнення Росії, тож будь-які інфоприводи вже стають причинами появи ще декількох плакатів. Що це, хіба натхнення? Мені здається, ні. Але якщо взяти митців загалом ─ то так, натхнення важливе. Воно може з'явитися зненацька, захопити тебе, і ось ти вже дивишся на свою нову ідею для проєкту, або і взагалі на вже новий створений проєкт".
— Які митці вас надихають?
"Мені дуже подобаються роботи Клода Моне, Альфонса Мухи, Сальвадора Далі, Мауріца Ешера, Ґустава Клімта. В кожного з них свої унікальні риси, та принципи в роботі".
— Яким ви запам'ятали 24.02.2022?
"24.02.2022 назавжди запам'ятається жахом, натовпами в магазинах, заправках, банкоматах, метушнею, заторами на дорогах і, звісно, швидким збором речей о п'ятій ранку під вибухи і сирени. Першою ночівлею в підвалі школи з речами та їжею, надією що все скінчиться, постійними дзвінками з друзями, та фільмування наших подій для знайомого з аргентини, щоб той показав своїм людям правду".
— Що саме війна змінила у вашому житті?
"Війна змінила моє місце проживання, та моє ставлення до своєї країни та процесів, що тут відбуваються. Особисто я більше відчуваю внутрішні зміни в собі, стала більш сентиментальною, відповідальною, а головне проявилась моя міцна громадська позиція. Я почала спілкуватися нашою рідною мовою, мене відвернуло від всього, що продукує наш східний "сусід". Тож зі мною сталася Українізація і я дуже щаслива через це".
— Що будете робити, коли почуєте слово "Перемога!"?
"Мабуть, плакати, дуже сильно і довго. Так зможу позбутися всіх зажимів та поганих думок. А потім, врешті решт, коли зрозумію, що справді все, то буду посміхатися та вітати кожного співгромадянина, а, особливо, військових з нашою перемогою".
— Якби сьогодні вам запропонували змінити одну річ: будь-що, — то що саме ви б змінили?
"Якби була можливість змінити одну річ, то, мабуть, би це була українська пропаганда спрямована на руських, щоб вони самі повбивали один одного і цього сивого діда. Тоді можна було б помріяти про пустелю чи море за нашим східним кордоном. А якщо серйозно, якби це було в моїх силах, то зробила б усе щоб Україну забрали в НАТО та Європейський союз. Тоді б, мабуть, не було цієї війни".
0 Коментарі