Інтерв’ю із Andrew Nedzvedsky від 07.03.2023
— Розкажіть звідки ви, та чим займаєтесь.
"Хочу заздалегідь попросити пробачення за якість рідної мови. Дозвольте мені представитися, мене звуть Андрій, за кілька років мені стукне 40. Перші двадцять з гаком років я прожив в рідному Харкові. Я дизайнер, трошки ілюстратор, ще трошки фотограф, може ще хтось, але дуже дуже трошки ─ митець одним словом. Але мій головний фах - медіа та інтерфейс дизайн. Я живу в Берліні, працюю директором з UX/UI дизайну в компанії що виробляє відео ігри. За останні 14 років я поміняв 5 країн, отримав ступінь з дизайну Королівської Академії мистецтв в Гаазі, одружився та побачив наживо Мону Лізу".
— З чого почалася ваша історія митця?
"Моя творча історія почалась змалку, скільки памʼятаю себе ─ малюю, щось проектую, але якщо чесно, то думаю що мій свідомий шлях в дизайні почався коли я поступив на факультет графічного дизайну в Гаазі. Це був великий шаг, який змінив моє життя назавжди".
— На чому ви зазвичай малюєте?
"Моїм найголовнішим інструментом завжди був олівець, спочатку класичний - як у школі ─ Кох-І-Нор, а потім я перейшов на механічний, в мене декілька улюблених, всі з якоюсь історією, декілька навіть дуже старих - з початку 20 сторіччя. Але без планшету не можу довести роботи до фінального дизайну, в мене ─ Wacom Cintiq 13"".
— Чи важливо для вас натхнення, чи це зайве?
"Натхнення завжди важливе, але не головне, за багато років праці в великих компаніях я навчився створювати натхнення коли воно потрібно, кликати його на допомогу, якщо так можна сказати. Розбивати проблему на деталі, шукати потрібні образи і ключі, щоб встигну доставити дизайн вчасно".
— Які митці вас надихають?
"Мені дуже складно назвати митців які мене надихають, бо їх дуже багато. Завжди хотів вміти малювати як Бідструп".
— Яким ви запам'ятали 24.02.2022?
"24.02 я прокинувся дуже рано, але не від телефону, не від новин, я нічого не знав і вийшов на балкон. Як зараз памʼятаю що над Берліном підіймався червоний світанок, мій пес не спав, я дістав телефон і прочитав що почалася повноцінна війна. Цей день я запамʼятав на все життя, бо за тиждень до того я змусив моїх батьків прилетіти з Харкова до Берліну".
— Що саме війна змінила у вашому житті?
"Я більше не можу слухати російську музику".
— Що будете робити, коли почуєте слово "Перемога!"?
"Коли я почую ─ Перемога ─ відкоркую шаблею 3 літрову пляшку ігристого. Стримати сльози буде дуже важко".
— Якщо б сьогодні вам запропонували змінити одну річ: будь-що, — то що саме ви б змінили?
"Я би змінив результат останніх президентських виборів в Україні".
0 Коментарі