Interview with Anna Glot (Makeieva) from November 16, 2022
(trans. Inna Moroz)
─ Tell me where you're from and what you do.
"I have lived in the city of Dnipro for 14 years. She was born in Kryvyi Rih. I am a freelance illustrator. This is my main activity. She studied graphic design and worked in this field for more than 10 years. But after the birth of my daughter 4 years ago, I decided that I wanted to fully devote myself to drawing and illustration".
─ How did your story as an artist begin?
"I have been drawing all my life. I first went to a drawing studio when I was 5 years old. Then 10 years of ceramics and drawing studio, creative specialty at the university, work was also always connected with creativity".
─ What do you usually draw on?
"Ipad Pro has been my irreplaceable friend and helper for the last couple of years. It is very light, mobile and convenient. You can work anywhere. Then, if necessary, I edit the files on the computer in Adobe Photoshop/Illustrator. I painted with watercolors for a while, but it takes a lot of time and the right conditions".
─ Is inspiration important to you, or is it redundant?
"Since my work is related to creativity, it is not always possible to wait for inspiration. Sometimes it's discipline. But, of course, one must learn to feel one's needs and satisfy them in time: rest, recharge, restore resources. Sometimes inspiration comes in the process of drawing, when something comes out, it already inspires further work. But it often happens that ideas start to explode when you are trying to fall asleep. You have to get up and take notes, sketch something".
─ What artists inspire you?
"I am very inspired by artists who have a position and their own thoughts. Artists who do not stand aside from real life, politics, society. For me, the artist's personality is important, what he broadcasts to this world".
─ How did you remember February 24, 2022?
"I remembered very well that 2 weeks before the 24th I had some terrible condition, maybe a premonition. I was dizzy and dizzy, as if my chest had been torn from a rocket. But on the evening of the 23rd, I felt so light and light, I fell asleep then in a kind of blissful state. I woke up from a call somewhere at 7 in the morning, they told me that today all plans are canceled, the war has started! I had a state of rejection for some time, I thought, but no, it can't be like that. Well, maybe now they will frighten in the morning, bluff. I seemed to understand that everything had irrevocably changed today, but my brain was very reluctant to let go of my previous life. I was quite rational that day. Na tried to think over options for the development of events and her steps. She asked her ex-husband to sign documents for the child's departure abroad. But we never went abroad, since March we spent a month and a half in the Carpathians and returned to the Dnipro again".
─ What exactly did the war change in your life?
"The war seemed to reset me completely, forced me to reconsider my values and priorities. She stole the sense of security and normality, but gave a kind of crystal honesty. Everything showed up, people around showed who is who. I have become much more honest with myself. She began to do what she was afraid of and put off. When life can end at any moment, you understand its value. In all these tests, I became older by about 100 years and stronger. I completely switched to Ukrainian for a few months, I changed my info space. This makes me very happy, it's just a pity that I didn't do it before such terrible events"
─ What will you do when you hear the word "Victory!"?
"I will probably cry from happiness and hug everyone around me, very tightly and for a long time!"
─ If today you were offered to change one thing: anything, what exactly would you change?
"I don't even know... It's a difficult question for me. I have been teaching myself for so long lately to change what is within my power. Act little by little when you cannot change the global. It hurts a lot for many of our people, dead and maimed. If only they could be brought back and healed…"
Оригінал:
─ Розкажіть звідки ви, та чим займаєтесь.
─ Я живу 14 років в місті Дніпро. Народилась у Кривому Розі. Я ілюстратор фрілансер. Це моя основна діяльність. Навчалась на графічного дизайнера та працювала у цій сфері більше 10 років. Але після народження доньки 4 роки тому вирішила що хочу повність присвятити себе малюванню та ілюстрації.
─ З чого почалася ваша історія митця?
─ Малюю я усе своє життя. Вперше я пішла у студію малювання в 5 років. Потім 10 років студії кераміки та малювання, творча спеціальність в університеті, робота також завжди була пов‘язана з творчістю.
─ На чому ви зазвичай малюєте?
─ Останні пару років мій незамінний друг та помічник Ipad Pro. Він дуже легкий, мобільний та зручний. Можна працювати будь де. Потім файли за необхідності вже допрацьовую на комп'ютері в Adobe Photoshop/Illustratrator. Якийсь час малювала аквареллю, але це потребую багато часу та відповідних умов.
─ Чи важливо для вас натхнення, чи це зайве?
─ Так як моя робота пов‘язана з творчістю, то не виходить завжди чекати натхнення. Іноді це дисципліна. Але звісно треба вчитись відчувати свої потреби та вчасно їх задовольняти: відпочивати, наповнюватись, відновлювати ресурс. Іноді натхнення приходить в процесі малювання, коли щось виходить, то це вже надихає на подальшу роботу. Але частенько буває таке, що ідеї починають розпирати, коли намагаєшся заснути. Доводиться вставати та щось занотовувати, замальовувати.
─ Які митці вас надихають?
─ Мене дуже надихають митці у яких є позиція та власні думки. Митці які не стоять осторонь від реального життя, політики, соціуму. Для мене є важливою особистість митця, що він транслює у цей світ.
─ Яким ви запам'ятали 24.02.2022?
─ Я дуже добре запам’ятала, що 2 тижні до 24 в мене був якийсь жахливий стан, може передчуття. Мене крутило і марудило, неначе у грудях була вирва від ракети. Але 23 ввечері мені стало так легко і світло, я засинала тоді у якомусь блаженному стані. Прокинулась від дзвінка десь о 7й ранку, мені сказали, що сьогодні відміняються усі плани, почалася війна! В мене ще якийсь час був стан відторгнення, я думала, та ні, ну не може прям отак от. Ну може зараз вони полякають зранку, поблефують. Я наче розуміла, що все безповоротно змінилось сьогодні, але мозок дуже не хотів відпускати попереднє життя. Я була досить раціональною в цей день. На намагалась продумати варіанти розвитку подій та свої кроки. Попросила колишнього чоловіка підписати документи для виїзду дитини за кордон. Але за кордон ми так і не виїхали, з березня побули півтора місяці в Карпатах і знову повернулись до Дніпра.
─ Що саме війна змінила у вашому житті?
─ Війна наче обнулила мене повністю, змусила переглянути свої цінності та пріоритети. Вона вкрала відчуття безпеки та нормальності, але подарувала якусь кристальну чесність. Усе проявилось, люди навколо показали хто є хто. Я стала з собою набагато чеснішою. Почала робити те чого боялась і відкладала. Коли життя може обірватись в будь який момент, то розумієш йому ціну. В усіх цих випробуваннях я стала дорослішою десь на 100 років та сильнішою. Я кілька місяців повністю перейшла на українську, я змінила свій інфопростір. Це мене дуже тішить, шкода тільки, що я не зробила цього до таких страшних подій.
─ Що будете робити, коли почуєте слово "Перемога!"?
─ Мабуть буду плакати від щастя та обіймати усіх навколо, сильно міцно і довго!
─ Якщо б сьогодні вам запропонували змінити одну річ: будь-що, — то що саме ви б змінили?
─ Навіть не знаю… Складне для мене питання. Я так довго себе привчаю останнім часом змінювати те, що в полі моїх сил. Діяти потроху, коли не можеш змінити глобального. Дуже болить за безліч наших людей, загиблих та скалічених. Якби можна було їх повернути та зцілити…
0 Коментарі