Інтерв’ю із Yuliya Osyka від 20.01.2023
─ Розкажіть звідки ви, та чим займаєтесь.
"Я ілюстратор, художник і моушн дизайнер. Народилась і більшу частину життя прожила в Дніпрі".
─ З чого почалася ваша історія митця?
"Малюю років з трьох, але, думаю, що серйозно стала займатись мистецтво десь з 28-ми, якщо не пізніше. Вже після купи наполовину корисної профільної освіти і різного досвіду роботу".
─ На чому ви зазвичай малюєте?
"Для себе все більше малюю повністю в Procreate. Якщо планую анімацію, можу перенести ескіз з Procreate одразу в After Effects і допилювати вже там. Для професійної роботи часто спочатку роблю швидкі ескізи олівцем на папері (чомусь аналогова робота мені здається більш «вільною»). Вже потім можу фіналізувати ескізи в Procreate або ж одразу переносити їх в Illustrator чи Photoshop для фільнального варіанту ілюстрації або кадру".
─ Чи важливо для вас натхнення, чи це зайве?
"Натхнення ніколи не зайве, але, нажаль, на ньому далеко не виїдеш. Особливо, якщо ми говоримо про творчість, як професію, а не хобі. В першу чергу має бути все ж таки дисципліна і розуміння, як і нахіба ти щось робиш, над чим я зараз і сама працюю. Як не парадоксально, але велика частина творчості - планування і рутина. І, як на мене, це теж прекрасно:)"
─ Які митці вас надихають?
"Сучасні українські ілюстратори в Україні, в першу чергу, надихають. Як в умовах війни вони знаходять сили і можливість рефлексувати і працювати далі. Їхня сила дуже мотивує".
З художників завжди подобались Пікассо і Егон Шіле.
─ Яким ви запам'ятали 24.02.2022?
"Для мене це було близько години ночі. Я на той момент жила в Н’ю Йорку. Ми з чоловіком щось дивились, коли я вирішила зайти в Інстаграм. Там я побачила сторіз, по-моєму, @the_arhitektura, що почалась війна. Пам’ятаю, що ледь змогла сказати про це чоловіку, бо голос просто не хотів функціонувати. Я хаотично писала всім, кому могла, щоб переконатись, що вони в порядку. Одразу ж побачила, що деякі українці в Н‘ю Йорку збираються зустрітись біля головного офісу ООН. Ми з чоловіком зібрались, взяли прапори і пішли туди. Судячи з усього, ми були першими простестучими. Згодом підтягнулись інші, і ми всі разом поїхали до посольства р**ні. Там ми пробули до ранку… разом з NYPD, які вирішили скласти нам компанію. Нас було десь до 50 чоловік. Це був перший протест в Нью-Йорку".
─ Що саме війна змінила у вашому житті?
"Восени 2022го у мене були плани повернутись в Україну після 10 років життя в Штатах, бо всі ці роки сильно сумувала за домом. Війна забрала у мене це… поки що".
─ Що будете робити, коли почуєте слово "Перемога!"?
"Поїду додому".
─ Якщо б сьогодні вам запропонували змінити одну річ: будь-що, — то що саме ви б змінили?
"Залишила б ядерну зброю Україні".
0 Коментарі