Інтерв’ю із Lissa NZar від 24.11.2022
─ Розкажіть звідки ви, та чим займаєтесь.
─ Доброго дня, рада знайомству. Останні десять років мешкаю в Одесі. Народилась в славному містечку, знайомому з уроків історії, Кілія. Весь свій час переважно малюю, або підживлююсь для створення нових робот. Малюю панянок в ар-нуво стилістиці, книжкові ілюстрації, створюю концепти персонажів та локацій для ігор і просто фан арт всесвітів що надихають мене.
─ З чого почалася ваша історія митця?
─ З чого починалось, мабуть з початку. Я малюю скільки себе пам'ятаю, та й не пам'ятаю теж. Перший раз коли батьки зрозуміли що в них творча дитина, я ледь почала тримати щось в руках, знайшла ручку та обмалювала всі робочі записи батька. Але можна сказати, що мій шлях розпочався, коли я в п'ять років покликала батьків і поставила їх перед фактом, что я з'єднаю своє життя з мистецтвом, тому треба віддати мене в художню та музичну школи. Так все і закрутилося, спочатку художня школа, потім академія і факультет образотворчого мистецтва, та й далі йти по творчому шляху, ніколи не зупиняючись. З першого подиху і до останнього.
─ На чому ви зазвичай малюєте?
─ Працюю я переважно в фотошопі на графічному планшеті, але особливе місце в моєму серці займає традиційна графіка. Обожнюю малювати тушшю, та просто шаленію від естампної графіки. Ліногравюра, офорт, литографія, як була б можливість я тільки це й робила би.
─ Чи важливо для вас натхнення, чи це зайве?
─ Художній вуз навчив мене, що натхнення це пусте, ти або щось робиш, або ні. Так приємно коли надихаєшся чимось і в тебе горить до роботи, але в мене дуже часто натхнення приходить саме в процесі.
─ Які митці вас надихають?
─ Мабуть я все ж надихаюсь класиками, переважно модерновим. Особливе місце займають Альфонс Муха, Обрі Бердслі, Густав Клімт, Лотрек, Максимович Всеволод, Кричевський, Мунк. Хоча є і багато сучасників роботи котрих запали в душу.
─ Яким ви запам'ятали 24.02.2022?
─ Я запам'ятала як час болю та розпачу. Як я заспокоювала своїх тварин, друзів та родичів. Я не спала коли все почалось тому досі пам'ятаю перші хвилини, перелякані тварини, думки що може я все ж таки помиляюсь, хоч я і знала про таку можливість....
─ Що саме війна змінила у вашому житті?
─ Мабуть найголовніше я зняла рожеві окуляри. Хоч я знаю історію, та як вони понівечили нас я вірила, що зараз не ті часи і люди не ті, що такого більше буде відбуватися, але 14-й рік показав що ні, а 22-й показав наскільки жорстоким катом може бути наш сусід.
─ Що будете робити, коли почуєте слово "Перемога!"?
─ Якщо чесно навіть не знаю, подзвоню своїм близьким, ми разом порадіємо і домовимось зустрітися щоб відсвяткувати. Щось намалюю знакове та буду просто радіти.
─ Якщо б сьогодні вам запропонували змінити одну річ: будь-що, — то що саме ви б змінили?
─ Те чого всі так бажають, щоб війна закінчилася, ворог отримав своє, а русні не було.
0 Коментарі