Інтерв’ю із Marinka Alisen від 02.11.2022
─ Розкажіть звідки ви, та чим займаєтесь.
─ Народилась та виросла у Києві, по диплому юрист, але займалась декоративно-прикладним мистецтвом, навчала дітей. Потім перекваліфікувалась у 2д художника по іграх, працювала ілюстратором також. Наразі вдосконалюю художні навики :)
─ З чого почалася ваша історія митця?
─ З часів школи ─ малювала на листочках зошита під час уроків, які здавались нудними :) Потім так само в університеті. Хотілось вчитись чомусь цікавому самостійно, але час був лише от на уроках, вдома заборонялось.
─ На чому ви зазвичай малюєте?
─ Графічний планшет Wacom, далі векторну графіку в Ілюстраторі, растрову в Фотошопі. Часом для швидких замальовок дістаю блокнот і олівець, як у старі добрі часи :)
─ Чи важливо для вас натхнення, чи це зайве?
─ Важливо було колись, зараз на першому місці дисципліна та емоції. Якщо хочеться або треба намалювати арт, спершу знаходжу в собі емоцію, яку я маю тим артом передати, і тільки потім малюю. Часом сиджу за чистим листом екрану кілька годин, а іноді пару хвилин вистачає, щоб базово замалювати ідею.
─ Які митці вас надихають?
─ Ієронім Босх і Марія Приймаченко)) Вони різні, але обидва дуже припали до душі передачею своїх образів.
─ Яким ви запам'ятали 24.02.2022?
─ День, який схожий на повільний серцевий напад. Не думаю, що колись нервувала і матюкалась більше, ніж того дня.
─ Що саме війна змінила у вашому житті?
─ Певно відношення до власних дій. Додалась впевненість, що краще щось зробити, ніж не зробити, краще бути сміливим у всьому, бо інертність не змінює життя, а дія ─ змінює.
─ Що будете робити, коли почуєте слово "Перемога!"?
─ Чесно? Порадію з сім'єю, а потім нап'юсь у пабі з друзями)))
─ Якщо б сьогодні вам запропонували змінити одну річ: будь-що, — то що саме ви б змінили?
─ В собі чи в світі?
Якщо в собі, то хотілось би виключити режим апатії, щоб він ніколи не з`являвся.
Якби у світі ─ хотіла би, щоб люди реально отримували за всі свої дії співрозмірну дію у відповідь. Зразу. Менше було би агресії і ненависті, думаю. Не існувало б безнаказанності, від якої стільки бід.
0 Коментарі