─ Розкажіть звідки ви, та чим займаєтесь.
─ Привіт! Мене звати Сергій, я з Тернополя. Працюю графічним дизайнером на поліграфічній фірмі.
─ З чого почалася ваша історія митця?
─ Малював з дитинства (тоді ще багато). Батьки це всіляко підтримували, тому я відвідував художню школу, а після закінчення середньої школи поступив у технікум на відділення «дизайну та реклами», де також викладали рисунок та живопис. Але після закінчення технікуму, можна сказати, мій шлях художника швидше припинився ніж розвивався. По-перше: «веселі» 90-і/00-і і більше думав про заробіток на життя ніж про творчість, а по-друге: моя природня інертність і лінь. Останні декілька років трохи більше малюю, але все одно недостатньо.
─ На чому ви зазвичай малюєте?
─ Зараз тільки в цифрі, на Wacom Intuos3, який придбав ще у 2008 році, і досі вважаю своєю найголовнішою покупкою.
─ Чи важливо для вас натхнення, чи це зайве?
─ Швидше «чарівний пєндєль», бо навіть коли маю ідею, то важко себе змусити почати роботу над нею. Але якщо таки сів за планшет, то вже кайфую на повну))
─ Які митці вас надихають?
─ Владислав Єрко, Олексій Бондаренко, Юрій Журавель, Андрій Єрмоленко, Nick Alm, Cedric Peyravernay, Malika Favre, Piotr Jabłoński, Norman Rockwell, Denis Zilber. Також багато ілюстраторів з ігрової індустрії, та з індустрії мальописів.
─ Яким ви запам'ятали 24.02.2022?
─ Прокинувся, почув сирени. Спросоння не зрозумів, чому саме в четвер зранку знов вони виють (справа в тому, що в Тернополі вже купу років вмикали «навчальні» сигнали тривоги щосереди о 15:00 і до цього звуку ми в принципі звикли). Побачив новини у смартфоні і все стало ясно. Розбудив дружину… Не сказав би, що була велика несподіванка, оскільки розмови про вторгнення велись давно, хоч і не хотілось вірити, що це станеться. Почались зідзвони з найближчими людьми. Враховуючи, що нашому синочку тоді було лише 8 місяців, а наша квартира знаходиться на 5му поверсі старої «хрущовки», вирішили переїхати на деякий час до родичів у приватний будинок.
─ Що саме війна змінила у вашому житті?
─ Трохи «перескладав» в іншому порядку свої життєві цінності.
─ Що будете робити, коли почуєте слово "Перемога!"?
─ Наразі не уявляю. Мабуть буде щось спонтанне і залежатиме від того, яку остаточну ціну Україна заплатить за Перемогу. Але явно не пиятика (ага, це я зараз так думаю))).
─ Якщо б сьогодні вам запропонували змінити одну річ: будь-що, — то що саме ви б змінили?
─ Якщо вже мріяти глобально, то, напевно, зкоригувати шлях розвитку країни з 1991 року так, щоб в результаті ніяка хвора нація навіть не змогла б подумати рипатись на сильну, заможну європейську Україну.
З більш особистого: все ж хотів би, щоб саме малювання було моїм основним прибутковим заняттям.
З більш особистого: все ж хотів би, щоб саме малювання було моїм основним прибутковим заняттям.


0 Коментарі