mari.currant_1

mari.currant_2

mari.currant_3

mari.currant_4

mari.currant_5

Інтерв’ю із Mariia Yemets від 19.12.2022
 
─ Розкажіть звідки ви, та чим займаєтесь.

─ До війни я вже більше 5 років жила у Києві, зараз, через війну, живу на два міста - Київ та Знамʼянка (моє рідне місто). Займаюсь я ілюстрацією: малюю для найрізноманітніших проєктів, веду свій блог та Patreon.

─ З чого почалася ваша історія митця?

─ Моя історія митця почалась ще в дитинстві, я завжди дивилась на творчих людей з відкритим ротом та намагалась щось повторювати на своїх папірцях та альбомах. Але, нажаль, моя мрія стати ілюстратором саме після школи не збулась через деякі обставини та розповіді, що на малюнках не заробиш. Лише навчаючись на 4 курсі університету я зрозуміла, що більше не можу без малювання і забувши про всі докори та невіру в мене почала розвиватись у сфері ілюстрації.

─ На чому ви зазвичай малюєте?

─ Малюю на IPad у Procreate та на графічному планшеті у Adobe Photoshop. 

─ Чи важливо для вас натхнення, чи це зайве?

─ Думаю натхнення точно не зайве, бо саме з ним робота йде набагато швидше та краще, але, нажаль, у роботі ілюстратора не завжди є час на пошуки цього натхнення, є задачі, які необхідно виконати у короткі терміни, тому приходиться обходитись без нього.

─ Які митці вас надихають?

─ Я в захваті від робіт Izzy Burton, Mariia Loniuk та Devin Elle Kurtz, звісно є багато інших митців, які мене надихають, але роботи цієї трійки неймовірно глибокі, виконані у цікавих техніках та відгукуються у мене на цей час найбільше.

─ Яким ви запам'ятали 24.02.2022?

─ 24.02.2022 я запамʼятала як один з найстрашніших днів в моєму житті. Я прокинулась з чоловіком від вибухів близько о 5 ранку, за якийсь час ми зібрали найнеобхідніші речі, але що робити далі не розуміли. Пам'ятаю як ми сиділи у підвалі 25-ти поверхівки, слухали сирену, вибухи, як пролітали чи то літаки, чи то ракети, але найбільше мене тоді цікавило питання, чи реально вибратись з під завалів такої багатоповерхівки. На щастя нам вдалось виїхати з допомогою знайомих з Києва.

─ Що саме війна змінила у вашому житті?

─ Думаю війна змінила мої відносини з рідними, ми стали набагато ближчі за цей рік, ну і звісно я почала більше цінувати дні, які у нас є, не так реагувати на якісь дрібниці.

─ Що будете робити, коли почуєте слово "Перемога!"?

─ Найперше, що я зроблю після перемоги, це зустрінусь з усіма, з ким не могла через цю війну. Вона розділила мене не тільки з друзями, але і з найріднішими.

─ Якщо б сьогодні вам запропонували змінити одну річ: будь-що, — то що саме ви б змінили?

─ Думаю я б нічого не змінювала. Як гірко, прикро та боляче не було б - це все шлях, через який я пройшла і, напевно, мала пройти.